Здорово живем

«БЕЙО» – экостандарт

«БЕЙО» – екологічний стандарт насіння: виключно традиційні методи селекціїї без ГМО

За даними ООН,  щодня населення світу зростає більше ніж на сто тисяч, а запаси орної землі зменшуються. Це змушує замислюватися над  використанням продукції з ГМО, в тому числі плодоовочевої. Завдяки втручанню у ген рослини можна наділити її корисним потенціалом для підвищення врожайності, стійкості до посухи, захворювань і шкідників, лежкості плодів, їх транспортабельності тощо. Та питання, чи безпечні такі рослини для здоров'я людини, залишається недостатньо вивченим. Це породжує суперечливе ставлення до продуктів харчування з ГМО. До речі, у деяких країнах вони не заборонені, у інших законодавство зобов’язує маркувати продукцію, що містить ГМО. Про використання у нашій країні  генетично модифікованих овочів ми запитали у менеджера компанії «Бейо Україна» Віталія Стеценка, який вивчав це питання.

Яку позицію щодо виробництва насіння генетично модифікованих овочів займає компанія «Бейо Заден»?

– Компанія «Бейо Заден» не займається розробками ГМО. Насіння продукуємо лише завдяки традиційним методам селекції, і цьому є логічне пояснення. По-перше, компанія дбає про безпечність продуктів харчування, збереження людського життя та навколишнього середовища. По-друге, загальноприйняті методи селекції дозволяють створювати вдалі зразки – сорти і гібриди овочевих культур, що мають відмінні якісні та смакові показники. Про це свідчить широкий асортимент високоякісного насіння, яке пропонує компанія «Бейо Заден», та значний попит на нього у світі. Адже насіння овочів «Бейо Заден» абсолютно екологічно безпечне. У минулому році, для найбільш вибагливих овочівників, наша компанія презентувала лінійку органічного насіння, яке вирощене без застосування будь-якої хімії. Щодо традиційного насіння, у відповідності до змін у європейському законодавстві, компанія відмовляється від використання протруйників на основі тираму вже цьогоріч. Оскільки, за останніми даними науковців, оброблене насіння цим препаратом має ризик для птахів та диких ссавців. 

Чи можна знайти насіння ГМО овочевих культур в Україні?

– Хіба що завезене незаконним шляхом. В Україні заборонено використання ГМО продукції. Принаймні, у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, генетично модифіковані об’єкти не знайдете. Тобто весь асортимент овочевих культур, які легально розповсюджуються на території України, навряд чи створено методом нетрадиційної селекції. До того ж важлива і фінансова складова процесу виробництва насіння ГМО. За певними підрахунками, розробка одного ГМО сорту може коштувати від п'ятдесяти до двохсот мільйонів доларів США. І далеко не кожна компанія може дозволити собі такі витрати. Взагалі, посіви овочів у порівнянні із зерновими культурами займають незначні площі, тож інвестувати у створення ГМО- сортів овочевих культур не настільки вигідно, як це може здаватися.

Чи можна неозброєним оком відрізнити ГМО овочі?

– Ні, лише у лабораторних умовах. І такі дослідження також не з дешевих.

Які ще чинники, окрім зростання населення планети, спонукають до експериментів в генетиці та виробництва ГМО овочів?  

– Зваба знизити собівартість овочевої продукції за рахунок стійких до фітопатогенного фону чи посухи сортів та гібридів підштовхує науковців до втручання у гени рослин. Як і те, що хімічне навантаження на організм людини, яка споживає промислово вироблені продукти харчування, також шкодить здоров’ю. Виникає дискусійне питання: що шкідливіше для людства – ГМО овочі чи овочі із залишками пестицидів? На користь овочів із залишками від продуктів хімічних обробок працює багаторічний досвід їх споживання в їжу, в той час як ГМО культури у світі вирощують тільки з 1996 року. Тут слід зазначити, що це були зерново-бобові чи технічні культури, які людство вживає не на пряму, а тільки як продукти переробки. Тобто через брак досвіду споживання, ставлення до ГМО залишається досить обережним.

Можливо з часом, вчені остаточно поставлять крапку у вивченні даного питання і доведуть цілковиту безпечність ГМО методу, селекційні компанії світу почнуть масово займатися генною інженерією. Адже світ мінливий. Змінюється клімат, шкідники, рівень захворюваності рослин, виникає багато нових викликів, які можна буде подолати завдяки ГМО. Зважаючи на тенденції поширення ГМО продукції у світі, її значимість зростає з кожним роком. За офіційною статистикою, за останній рік площі посівів під ГМО культурами збільшилися на 3%, і становлять близько 190 мільйонів гектарів. Щоправда, овочі у цій структурі займають мізерний відсоток.

Які сільськогосподарські культури домінують на ринку генетично модифікованого насіння ? 

– На сьогоднішній день у світі домінаторами є соя, цукровий буряк, соняшник, ріпак. Серед овочів офіційно представлені томати, картопля, кабачок, цукрова кукурудза. А також у цьому році вперше випробовують на практиці ГМО пшеницю.

Чим відрізняються генетично модифіковані рослини від рослин, отриманих селективним методом?

–  Генетична модифікація передбачає, що ген рослини буде змінено. При традиційних методах селекції цього не відбувається. Щоб той чи інший сорт став комерційним об’єктом, проходить багато часу, бо це дуже копітка робота.  Ми маємо дуже багато експериментальних об’єктів. Тих, які вийдуть на фінішну пряму, залишаться одиниці. Цього року, наприклад, ми закінчуємо трирічний цикл випробувань в Україні щодо перспективних гібридів ранньої капусти та огірків. Хочу зауважити, що середня кількість гібридів була у межах 50 найменувань. Але тільки 2-3 гібриди, в найближчому майбутньому, стануть комерційними та, традиційно, відповідатимуть задекларованим критеріям якості та врожайності. Такі дослідження проводились у різних кліматичних зонах як України так і в інших країнах Східної та Західної Європи. Після отримання даних та детального аналізу, в головному офісі компанії, що розташований в Нідерландах, буде прийнято рішення щодо комерціалізації «гібридів-чемпіонів».

Я скажу більше, не кожна насінина, вирощена працівниками «Бейо Заден» у різних куточках світу, стає брендовим продуктом компанії. Бо може не відповідати високим стандартам якості. Її відбраковують і викидають. І це досить велика частка – від 40 до 60 відсотків з усього виробленого насіннєвого матеріалу.

 

Сергій Березовський,
генеральний директор ВКО
«Дельта-Агро»

Журнал «Овощи и Фрукты», а також інтернет-видання «Что едим» (www.proedim.org) розпочинає всеукраїнський проект «Україна без ГМО– Зелена Україна», у рамках якого ми інформуватимемо вас про компанії та їх безпечні продукти, які представлені на ринку України. Наші ексклюзивні статті дадуть можливість отримати чітке уявлення про те, як виробники посівного матеріалу, хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив розвивають свої екологічно чисті технології.

Прогрес науки в останні десятиліття суттєво змінив наш світ. Якщо суспільство завжди з радістю очікує нові моделі телефонів та автомобілів, то до всіх ноу-хау, які стосуються продуктів харчування, ми ставимося з особливою обережністю. І це дуже правильно, оскільки це наше здоров'я і життя. Людина інстинктивно побоюється різкої зміни навколишнього рослинного і тваринного світу та клімату. Але коли такі процеси відбуваються поступово, природним шляхом, протягом тисячоліть, людина відчуває себе комфортніше. У цьому випадку все відбувається практично непомітно, і ми встигаємо адаптуватися до реалій та змін. Тому й існує людська генетична пам'ять, яка створює і закріплює імунітет саме протягом тривалих еволюційних процесів. А сьогодні існує тільки бажання швидко і дешево нагодувати зростаюче населення планети, у тому числі і за рахунок створення рослинних конструкцій ГМО. Чи може це стати фатальним викликом для людства?

Розібратися з цим питанням традиційними шляхами виявилося практично неможливо. Справа у тому, що ЗМІ здебільшого подають асиметричну інформацію щодо даної технології, а вчене співтовариство ділиться на два табори, які «за» або категорично «проти». Звертає увагу і той факт, що в усьому світі на експерименти, які могли б зашкодити репутації ГМО, надзвичайно складно отримати фінансування. Не секрет, що існує дуже сильне лобі прихильників ГМО, яке оплачується виробниками-монополістами такого посівного матеріалу. Якщо ви звернетеся
за інформацією про ГМО до Вікіпедії, то з’ясуєте, що там її менше, ніж про пересічного політичного діяча. Особисто мені не вдалося знайти у відкритих джерелах серйозних наукових матеріалів про шкоду або користь ГМО. З усього обсягу видимої інформації я зрозумів, що більшість звітів, які стосуються цієї проблематики, є лише спробою ретельно проаналізувати поширену публічну інформацію про ГМО культури. І це дає привід замислитися, чому так?

Залишається сподіватися, що у суперечці про безпечність продуктів харчування переможуть не лобісти ГМО, а представники екологічних соціально відповідальних організацій. У кінцевому підсумку людству доведеться вирішувати: що важливіше – доходии чи здоров'я.

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *